Василь Дмитрик. Зберігати вічно. Не розкривати

Серія цифрових колажів «Знайдені суб’єкти» була створена Василем Дмитриком напочатку повномасштабної війни. Шок першої реакції посилювався щоденними спостеріганнями за фронтовими стрімами, які не знали журналістської професійної етики на зображення масової екстермінації. Ця ситуація щоденного спостерігання зрівнює травму учасника та травму свідка. Саме тому у березні 2022 року Дмитрик вирішив пропрацювати цей досвід серією цифрових колажів, в той час, як не міг працювати з великими просторовими об’єктами. Сама назва «Знайдені суб’єкти» одночасно об’єктивізує ворога та відсилає до категорії сучасного мистецтва «знайдений об’єкт». Інокультурні маски, в які Дмитрик одягає трупи російських солдатів з одного боку ховає жах смерті, а з іншого — деперсоніфікує та узагальнює образ ворога.

Стипендія від Українського культурного фонду дозволила Дмитрику відновити художню діяльність в якості скульптора. Інсталяція «Мідний Саван» відсилає до буриальних практик китайської династії Хань. Давні китайці вірили, що нефрит зберігає життя правлячої династії та імперської бюрократії. Інверсія матеріалу призводить до зворотнього результату: замість нефриту заван зібраний із пластинок міді, де окисом проступає камуфляж злочинних намірів режиму, що прошитий людським гнівом та болем.

Обидві серії працюють та виконують одну й ту саму задачу: художник хоче зібрати та замкнути все зло. Зло як ртуть, його живу небезпеку неможливо зібрати. Карго естетика обох проєктів Василя посилена просторовим рішенням виставкової площі з використанням пакувальних ящиків для термінової евакуації музейної колекції.