Ігор Гора. Чому перерване життя загарбника барвисто сяє фарбами?

Серія цифрових колажів одеського фотографа Ігоря Гори був створений у квітні-травні 2022 року. Зазвичай, працюючи з колажом, Гора використовує власні фотографії. Обмеженість доступу до лінії фронту вимусила художника працювати з вернакулярною фотографією з військових пабліків, які фіксують наслідки щоденних бойових зіткнень. Єдиною етичною рамкою для цього проєкту стала об’єктивація тіл загиблих окупантів. Таємничі задоволення споглядання за трупом ворога, про яке пише Ж. Діді-Юберман, об’єктивація живого/мертвого трофею, про яку писала С. Зонтаґ в добу цифрової транспорентності втрачає утаємниченість емоції безпосереднього учасника подій та поділяється масовим свідком. Вихід за межу документальної фотографії за рахунок колоризації(лурики) та художнього монтажу(колажу) додає авторську інтонацію споглядача до жаху та військового куражу оригінальної світлини.

Художні методи Гори посилюють метамодерне поєнання сміхового та макабричного, яке було притаманне вже оригінальній фотографії. Свої колажні відповіді Ігор повертав до цифрового середовища, звідки він брав фронтові фотографії.

Назва циклу складає мнемонічну формулу кольорів веселки, де початкова літера кожного слова співпадає з кольором спектру. Яскрава палітра луриків Гори збирає нову яскраву формулу пам’яті українців.

Ігор Гора народився в Києві в 1987 році, навчався в Київському Політехнічному Інституті. У 2016 році закінчив курс з документальної фотографії в київській Школі Візуальних Комунікацій, наступного року переїжджає до Одеси. Працює в напрямку документальної фотографії та цифрового колажу. Учасник групових виставок в Україні, Польщі, Франції, Туреччині. Провів декілька персональних виставок в Одесі та Києві. Працював репортером в одеському інтернет-виданні, де випускав фоторепортажі про події та життя міста, що супроводжував своїм авторським текстом.

‍